Раніше стик фартуха та стільниці закривали гнучким плінтусом із будівельного супермаркету. Тепер так роблять хіба що у проектах рівня «супереконом». Пояснюємо, як саме оформити стик стільниці та фартуха і в чому переваги кожного рішення.
- Крихітний плінтус від виробника стільниці.
Найпростіший варіант – замовити плінтус із штучного (або натурального) каменю в момент виготовлення стільниці.
Що важливо врахувати: раніше гнучкий плінтус між стільницею та фартухом купували, щоб прикрити монтажний зазор. Стільницю не присували до фартуха впритул. Пластиковий плінтус трикутного перерізу зі стороною 25-30 мм чудово приховував щілину між стіною та гарнітуром. Сучасний прямокутний плінтус (з перетином 10 мм) може закрити лише дуже акуратний монтажний шов.
Виходить, що кам’яний плінтус передбачає ідеально вирівняну стіну. І впритул змонтований до неї гарнітур.
- Плінтус середньої висоти – виконує роль фартуха
Рішення для тих, хто готовий до європейського модного варіанту фартух без фартуха. Нижня – найбрудніша частина – закривається від бризок витривалим матеріалом. А решта стіни аж до стелі покривається грязе-вологозахисним покриттям. - Фартух у ролі бортика
Розвиток попередньої ідеї – стільниця без плінтуса. У ролі бортика виступає фартух, який виконують з того ж матеріалу (штучного або натурального каменю), що і основну стільницю. Такий матеріал не має швів, тому немає потреби щось додатково герметизувати та захищати від вологи. - Епоксидне затирання
Такий стик стільниці та фартуха рекомендований для мурованих гарнітурів та облицьованих кахлем стільниць. Затирати стик кахельного або керамічного фартуха зі стільницею з іншого матеріалу рекомендовано герметиком (про це далі).
Що важливо врахувати: затирання має бути не звичайним (цементним), а епоксидним. Вона дорожча, з нею вміє працювати далеко не кожен плиточник, але епоксидна затирка має нульове водопоглинання. Тобто в ній не заводиться грибок, шви точно не чорнітимуть-зеленітимуть і нерівномірно втрачатимуть колір від постійного контакту з водою.
- Герметик для стільниці
Використовують у ситуаціях, коли стикуються два принципово різних матеріалу – керамограніт або плитка на фартуху і, наприклад, стільниця з ламінованої ДСП, масиву.
Що важливо врахувати: змінюється порядок монтажу! Спочатку встановлюється кухонний гарнітур, стільниця. А вже потім – укладається плитка фартуха. Стикувального шва практично не залишається, а той, що є, обробляється прозорим герметиком. Можна використовувати силіконовий, іноді на форумах радять автомобільне для скла на зразок Sikaflex 555.
Зробимо висновки
- Є модні та немодні способи зробити стик між стільницею та фартухом.
- Плінтуси трикутного перерізу поступаються місцем прямокутним. Пластик – штучному та натуральному каменю, металу.
- Багато дизайнерів взагалі відмовляються від плінтуса. Акуратності стику досягають насамперед за рахунок ідеального виведення горизонталей та правильної послідовності монтажу гарнітура.
- Примикання стільниці до фартуха має бути ідеальним, оскільки борт (на відміну від пластикового) не гнучкий — вихідні нерівності з його допомогою компенсувати не вдасться.
- Домогтися ідеального примикання можна лише одним способом: спочатку збирати кухню, монтувати стільницю і лише поверх неї викладати фартух.
- Якщо щілини між фартухом та гарнітуром немає, плінтус можна не використовувати зовсім. Шов у цьому випадку заповнюють герметиком або епоксидною затиркою. Можна укласти плитку через металевий профіль.
- Власникам кам’яних стільниць зі штучного або натурального матеріалу радимо замовляти такий самий бортик (висота варіюється). Матеріал іде склеювання і монтується практично без шва – дуже гігієнічно.
- Плінтус до дерев’яної стільниці найрозумніше купувати одночасно із замовленням поверхні. Віддавайте перевагу плінтусу у формі бруска, не розглядайте трикутні варіанти.
